Інтер'єрна фарба: види, основи, підготовка поверхні та поради з використання

Інтер'єрна фарба — це один із найважливіших елементів оздоблення приміщень, що не лише надає стінам естетичного вигляду, а й виконує захисну функцію.

Сучасний ринок пропонує великий вибір фарб, кожна з яких має свої особливості, властивості та сферу застосування.

Види інтер'єрних фарб

Залежно від експлуатаційних характеристик інтер'єрні фарби поділяються на кілька типів:

1. Вологостійкі (водостійкі) фарби

Призначені для приміщень з підвищеною вологістю — ванних кімнат, кухонь, коридорів. Добре миються, не вбирають вологу та не втрачають колір при очищенні.

2. Термостійкі фарби

Використовуються для зон поблизу опалювальних приладів або в технічних приміщеннях. Витримують вплив температур до 100–120°C і більше без зміни структури та кольору.

3. Антибактеріальні

До складу входять добавки, що запобігають утворенню плісняви та грибка. Оптимальні для дитячих садків, медичних закладів, кухонь.

4. Миючі фарби

Мають підвищену стійкість до механічного стирання та вологого прибирання. Ідеально підходять для місць із високим навантаженням: школи, офіси, коридори.

5. Декоративні фарби

Імітують різні фактури: шовк, бетон, метал, пісок тощо. Додають глибини та індивідуальності інтер'єру.

Зазвичай фарби поєднують в собі декілька видів, наприклад, вологостійка-антибактеріальна фарба.

Основа фарби

Інтер'єрні фарби класифікують і за основою:

Акрилові — найпопулярніші. Відрізняються еластичністю, стійкістю до миття, швидким висиханням та екологічністю.

Латексні — більш стійкі до стирання, мають гарну покривну здатність. Використовуються для приміщень із великим навантаженням на поверхні.

Силіконові — відштовхують вологу, забезпечують хорошу паропроникність. Підходять для проблемних поверхонь.

Силікатні — мінеральна основа, добре «дихає», антисептична. Частіше використовуються для реставрації або оздоблення старих будівель.

Водно-дисперсійні — на водній основі, без запаху, екологічно безпечні, швидко сохнуть. Ідеальні для житлових приміщень.

Обрати потрібну фарбу для внутрішніх робіт можна ось тут (інтернет-магазин будматеріалів).

Підготовка поверхні до фарбування

Правильна підготовка — запорука довговічності фарбування:

• Очищення поверхні — видалити пил, бруд, стару фарбу або шпалери.
• Вирівнювання — при необхідності вирівняти шпаклівкою, прошліфувати.
• Грунтування — наносити ґрунтовку, яка покращить зчеплення фарби з поверхнею та зменшить витрату фарби.
• Сушка — дочекатися повного висихання основи перед нанесенням фарби.

Зберігання інтер'єрної фарби

Середній термін зберігання фарби у заводській упаковці — від 12 до 36 місяців в залежності від типу та виробника.

Оптимальні умови зберігання: температура від +5 до +25°C, у закритій тарі, без доступу прямих сонячних променів.

Якщо банка була відкрита — герметично закрийте кришку та зберігайте у прохолодному місці.

Чи можна використовувати стару або розведену фарбу?

Якщо фарба зберігалася правильно (не засохла, не має різкого запаху, грудок або розшарування), її можна використовувати, ретельно перемішавши. Розводити стару фарбу (особливо водну) можна водою, але лише у межах, вказаних виробником. Надмірне розведення погіршує покривну здатність та міцність шару. Не рекомендується змішувати фарбу різних марок або серій — це може призвести до неоднорідного тону.

Інтер'єрна фарба — це не просто декоративне покриття, а функціональний елемент оздоблення, який впливає на мікроклімат, зручність догляду та довговічність ремонту. Обираючи фарбу, важливо враховувати її тип, основу, умови експлуатації та підготовку поверхні. Дотримання технологій фарбування та правил зберігання гарантує якісний результат і тривалий термін служби покриття.